Теплі підлоги

У чому відмінність теплих підлог від звичного опалення? Згадайте, як працюють традиційні системи. Створюваний батареями або конвекторами тепле повітря піднімається вгору, під стелю, потім, остигаючи, опускається і відчувається по підлозі. Приміщення прогрівається нерівномірно: в тій частині, де стоїть радіатор, температура максимальна, а в протилежному куті (особливо при великих площах) можна встановлювати додатковий обігрівач. І ногах прохолодно. А адже ще в старовину говорили: «Тримай ноги в теплі, а голову в холоді». Що ми маємо з теплими підлогами? Оскільки нагрівальний елемент тут — весь підлогу, тепло розподіляється рівномірно по всій площі. Таким чином, температура повітря на рівні ніг трохи вище (зазвичай 24-28°С), ніж у голови (19-22°С).

А під самою стелею, де повітря прогрівати і не потрібно, температура доходить лише до 16 градусів. Комфорт — максимальний.

Система «тепла підлога» абсолютно невидима на поверхні залишається лише терморегулятор (який, втім, може бути захований в розподільний щит), а кабель або труби знаходяться в підлозі. У будинку немає гарячих поверхонь, про які дитина може обпектися. Котел, труби, вентилі, радіатори, займають чимало дорогоцінного місця, збирають на себе пил і вносять дисонанс у дизайн-проект, відсутні. Стало бути, можна сміливо експериментувати, розставивши меблі як душі завгодно, і реалізувати будь-який, самий сміливий дизайн-проект без оглядки на громіздкі опалювальні прилади.

Настільки унікальна за своїми характеристиками і поєднанню переваг система теплих підлог зустрічається у двох видах — «електричному» і «водяному».

Електричний тепла підлога складається з нагрівальних кабелів, теплоізоляції, електронного терморегулятора і монтажної стрічки. Теплоізоляція укладається на підготовлену поверхню шаром вгору, потім кріпиться монтажна стрічка. Нагрівальний кабель укладається на монтажну стрічку з постійним кроком. На стіні, в тому місці, яке зручно господарям, терморегулятор монтується, до якого підключаються холодні кінці кабелю і датчик. Розміщену на підлозі конструкцію заливають розчином або самовирівнюється сумішшю. Отриману стяжку витримують 20-30 днів до повного затвердіння, і — тепла підлога готовий до експлуатації.

Водяна тепла підлога складається з котла, вузла управління і контуру з металопластикових або пластикових труб, по яких циркулює тепла вода. За регулювання температури відповідає термостатичний змішувач, конструкція якого розрахована на забезпечення постійного надходження в контури підлогового опалення води заданої температури. Тепловий режим можна регулювати як вручну, так і в автоматичному режимі, за допомогою терморегулятора. Водяна підлога, як і електричний, монтується в стяжку (що, звичайно ж, вимагає збільшення товщини підлоги — див. примітку).

Щоб вибрати між водяним теплою підлогою і теплою підлогою, електричним треба з'ясувати місце його установки:

• якщо це міська квартира, де тепла підлога буде використовуватися на кухні, у ванній кімнаті, на балконі, то вибір за теплою підлогою, електричним;
• якщо це заміський будинок з опаленням і потрібно обігріти невеликі за площею ділянки підлоги, то знову-таки вибір за теплою підлогою, електричним;
• якщо ж це заміський будинок без опалення з великою площею і потрібна система для обігріву всього будинку, особливо якщо опалювана площа більша, то, ймовірно, дешевше встановити газове або водяне опалення.

При кабельному обігріву «тепла підлога» в тепло перетворюється електрична енергія. Звичайні дроти з міді або алюмінію служать для передачі електричної енергії з найменшими втратами, тобто опір дроту повинен бути якомога меншим, а в нагрівальному кабелі для теплої підлоги, навпаки, вся електрична енергія повинна виділятися у вигляді тепла, тобто жила нагрівального кабелю зроблена із сплавів з високим опором.

При обігріві водяним теплою підлогою джерелом тепла служить нагрітий теплоносій, як правило, це вода з гарячого стояка або системи центрального опалення, яка проходить по трубах в підлозі.

За інших рівних обставин у виборі між водяним теплою підлогою і теплою підлогою, електричним аргументом на захист електричного підлоги служить наступний аргумент: не треба встановлювати водяний насос для примусової циркуляції води по трубах в підлозі. Адже для того, щоб отримати відносно низьку температуру підлоги при роботі водяної теплої підлоги, потрібен змішувальний вузол, а він не може функціонувати без водяного насоса. Змонтувати ж водяна тепла підлога з природною (гравітаційною) циркуляцією теплоносія досить проблематично, до того ж площа теплої підлоги при такій конструкції буде невелика.

Ще доводи в захист теплої підлоги електричного:

при використанні водяного теплої підлоги:

• падає тиск в системі водопостачання (без водяного насоса не обійтися);
• вода, проходячи з гарячого стояка через контур теплої підлоги, повертається в такі квартири вже охолодженої, фактично у сусідів забирається належить їм тепло;
• несанкціоноване підключення до гарячого водопостачання та центрального опалення неприпустимо без відома відповідних органів.

Виняток — це деякі сучасні новобудови, де вже є спеціально спроектовані стояки для підключення водяної теплої підлоги.

Є також цікава думка медиків з проблеми занадто теплого водяного статі: з-за великої тепловіддачі такий тепла підлога на кухні може «повісити» всі опалення в квартирі. Як результат — занадто тепло, та, що набагато страшніше — занадто сухо. Вологість може падати взимку до 10-15%, а це загрожує пересиханням слизової носоглотки та ГРЗ.

Однак, при всіх очевидних плюсах і тепла підлога електричний, не позбавлений своїх недоліків, а саме: — підвищення витрат на оплату електроенергії. Витрата електроенергії на один квадратний метр площі, що обігрівається (не загальної!) площі приміщення становить приблизно 120 — 150 Ватт, в залежності від конкретних умов. Ця потужність закладається з запасом, фактично ж споживається 50 — 70%, тобто 60 — 100 Вт/м². Інше економить терморегулятор. Цифри приблизні і будуть залежати від приміщення, теплоізоляції, якості монтажу і умов експлуатації, як наприклад, від заданої користувачем температури теплої підлоги та ін. — наявність електромагнітного випромінювання — перше час електричні теплі підлоги викликали занепокоєння про створюваний ними електромагнітному полі надають кілька шкідливий вплив на здоров'я людей. Сьогодні ж, електромагнітне випромінювання сучасних нагрівальних кабелів мінімально і не має шкідливого впливу; воно в десятки, а іноді і в сотні разів нижче гранично допустимої норми, встановленої СНиП. — скрутна повна перевірка працездатності теплої підлоги до закінчення його монтажу. Всі нагрівальні секції проходять багаторазові (до 10 видів) випробування в досить жорстких умовах, тому, як правило, виникли несправності пов'язані з неправильною установкою або механічним ушкодженням нагрівального кабелю або сполучних проводів в процесі експлуатації. Але навіть якщо кабель був пошкоджений, є можливість виявлення точного місця обриву і ремонту кабелю без демонтажу всього статі. Нагрівальні кабелі, випущені провідними виробниками з сучасних матеріалів, мають термін служби 25-50 років. Терміни служби нагрівальних секцій наближаються до цих цифр, і становлять не менше 15-20 років. Слід зазначити, що в інформаційних матеріалах фірм-дистриб'юторів часто вказуються терміни гарантій від 12 до 16 років, що помітно менше реального терміну служби. Ці цифри завідомо вражають уяву споживача, оскільки незрівнянно більше термінів гарантій, звичних для техніки, — 12-24 місяці. Насправді величина цих цифр відображає лише те, що сучасна технологія виробництва обладнання для «теплих підлог» дозволяє провести не просто надійний, а наднадійний продукт. Реально різниця в терміні гарантій не має під собою скільки-небудь значущого сенсу для споживача. Скоріше важливо наявність мережі фірм-дистриб'юторів, реально забезпечують виконання робіт по перевірці системи у випадку виникнення яких-небудь неполадок.

Примітка: При влаштуванні теплих підлог під час ремонту часто немає можливості збільшити товщину підлоги навіть на 3 см (мінімальна товщина стяжки для укладання кабелю). Але і в цьому випадку скористатися комфортом теплих підлог цілком можливо.

Наприклад, з допомогою надтонкого теплої підлоги. Це електрична кабельна система опалення приміщень за допомогою підігріву підлоги на основі нагрівального мату, що укладається в розчин для кріплення плитки і не вимагає пристрою цементно-піщаної стяжки.

Застосовується в основному при реконструкції підлог, коли необхідно витримати невелику товщину створюваної конструкції підлоги, або в приміщеннях з низькими стелями.

Ще один варіант — інфрачервоний плівковий тепла підлога, сучасна і надтонка система обігріву підлогових покриттів довгохвильовим інфрачервоним випромінюванням.

Цей продукт нанотехнологій являє собою гнучку, міцну, жаростійку та вологозахисний полімерну плівку завтовшки 0,33 мм, що укладається під будь-яке підлогове покриття, включаючи ламінат і щитовий паркет. По всій довжині плівки (100 погонних метрів) по краях всередині знаходяться два плоских мідних електрода. Від електрода до електрода на відстані 4 мм один від одного по всій площі плівки розташовуються графітові смуги, які при підключенні плівки до 220V випромінюють зі всієї поверхні довгохвильові інфрачервоні промені. Температура нагріву графітових смуг і підлогових покриттів максимум 35°С, тому дана система пожежобезпечна. Теплопровідність графітового волокна набагато вище, ніж у аналогів, що використовуються в інших системах обігріву. Це властивість дозволяє досягати максимальної тепловіддачі при мінімальному енергоспоживанні. Інфрачервоний плівковий тепла підлога завдяки своїй конструкції випромінює тепло рівномірно по всій площі підлоги. Дальні інфрачервоні промені і аніони не випромінюються, а електромагнітне випромінювання блокується. Це безшумна огрівальна система без запаху, без рідин (як водяна тепла підлога), без рухомих частин, і вона абсолютно не містить в собі токсичних речовин.