Склополотно відноситься до нових матеріалів, які застосовуються при обробці стін приміщення. Він складається з обробленого скловолокна, яке є більш якісним і безпечним матеріалом в порівнянні з синтетичними матеріалами. Прийнято вважати, що склошпалери приховують дрібні дефекти стіни, проте клеїти їх краще на підготовлену і попередньо вирівняну поверхню, наприклад, листи гіпсокартону.

Широкого поширення ск лополотно все ще не отримав, проте з часом і він вийде на ринок як повноправний конкурент. Це пов'язано з тим, що матеріал нічим не гірше сучасних аналогів, таких як паперові або вінілові шпалери. Плюс до всього техніка укладання точно така ж. В цілому матеріал є універсальним, адже для поклейки можна використовувати звичайний клей, однак варто дотримуватись простих правил та не допускати появи протягів у приміщенні.

Переваги і способи обклеювання

У склополотна є ряд позитивних властивостей, розглянемо їх детальніше:

Екологічність. Матеріал виготовляється виключно з натуральної сировини.
Негорючість. Шпалери, виготовлені з скловолокна, стійкі до займання і при нагріванні не виділяють шкідливих речовин.
Підвищена міцність. Дивно, але склошпалери неймовірно міцні – стійкість на розрив приблизно вдвічі перевищує цей же показник вінілу.
Збільшений термін служби. Шпалери можуть прослужити більше тридцяти років.
Вологостійкість. Цей параметр дозволяє використовувати склополотно в приміщеннях з агресивним середовищем, таких як кухня або ванна кімната.
Податливість до фарбування. Є можливість кілька разів перефарбовувати шпалери без втрати їх властивостей.

При наклеюванні склополотна важливо, щоб не було видно швів. Для цього смуги шпалер клеяться так, щоб між ними залишився зазор розміром 2-3 мм, який потім шпаклюється і зачищається. Після цього шпалери ретельно фарбуються і стики стають невидимими. Є у такого способу невеликий мінус: під певним кутом огляду, бічне світло може показати темні смуги на поверхні. Це пов'язано з тим, що наждачний папір злегка розпушує скловолокно, а це порушує його структуру. Як наслідок пошкоджена ділянка не відбиває світло.

Другий спосіб – обклеювання залишення без зазору. Всі смуги клеяться стик в стик або ж з невеликим нахлестом, проте все одно падаюче світло буде вказувати на стики та підсвічувати шви. Професіонали радять перед початком робіт враховувати всі джерела світла, як природні, так і штучні. Це, в свою чергу, допоможе вибрати правильний спосіб обклеювання.

Обклеювання стін з гіпсокартону

Відразу варто відзначити, що з обклеюванням гіпсокартону може впоратися і непрофесіонал. Робота досить проста і фахівцем бути не потрібно. Однак не варто забувати, що будь-яка річ виходить добре при якісному підході. У конкретному випадку необхідно дотримуватися ряду простих правил. Розглянемо процес підготовки гіпсокартону за допомогою покрокової інструкції:

Поверхня листів гіпсокартону покривається шпаклівкою, та особлива увага приділяється стикам. Всі нерівності доводяться до одного рівня з поверхнею. Бажано, щоб шар шпаклівки повністю покривав лист гіпсокартону.
Щоб склополотно лягло рівно, рекомендується використовувати серпянку. Серпянка – це стрічка, що має малу ширину, схожа за структурою з медичним бинтом і просочена спеціальною речовиною. З її допомогою стики проклеюються. Аналогічно обробляються тріщини, а також кріпильні місця – все це стає помітним на тлі решти частини листа гіпсокортану.
Поверхня гіпсокартону обробляється за допомогою наждачного паперу. Це робиться для того, щоб прибрати всі нерівності з плити.
Наступний крок – покриття поверхні грунтовкою. Ця дія дозволяє уникнути вбирання клею в стіну. Якщо цього не робити, то склополотно дуже швидко почне відставати від гіпсокартону і вся робота піде нанівець. Професіонали радять наносити кілька шарів грунтовки, і дати їм підсохнути (важливо – другий шар наноситься після повного висихання першого), а потім вже клеїти шпалери.

Безпосередньо роботи з обклеювання стіни починаються після повного висихання грунтовки. Щоб правильно вирахувати необхідну кількість матеріалу, виконуються розрахунки: стіна вимірюється від підлоги до стелі, а потім множиться на периметр приміщення. Більш того, можна навіть не вичитувати отвори, адже приготувати шпалери з точністю до міліметра все одно не вийде. Крім цього варто ще пам'ятати про відсоток прирізки, який часто дорівнює 10%.
Шпалери клеяться на звичайний клей, який можна з легкістю придбати у вигляді сухої суміші, що розводиться водою. Технологія нічим не відрізняється від поклейки паперових іта вінілових шпалер, так що труднощів з виконанням робіт очікувати не варто.