Звукоізоляція

Звукоізоляція — сукупність заходів щодо зниження рівня шуму, що проникає в приміщення ззовні. Кількісна міра звукоізоляції огороджувальних конструкцій, що виражається в децибелах (дБ), називається звукоізолюючої здатністю. Розрізняють звукоізоляцію повітряного, ударного, структурного, акустичного шуму.

• Ударний шум виникає, коли конструкція приміщення приймає удар і народжувані при цьому коливання передаються на стіни або перекриття. Ударний шум виникає при ударах об підлогу важких предметів, переміщення меблів, звук кроків, ударах по стіні. По конструкціях звукові коливання можуть поширюватися досить далеко, так як вони передаються на всі суміжні стіни, стелі і підлоги.
• Повітряний шум поширюється по повітрю, але стіни і перекриття поглинають повітряні звукові коливання недостатньо добре. Здатність поглинати звуки стінами та перекриттями залежить від того матеріалу, з якого вони складаються. Чим масивніше перегородки, тим більшим звукоізоляційним ефектом вони володіють. У приміщеннях повітряним шумом найчастіше є гучні голоси, гучна музика, гавкіт собак.
• Структурний шум виникає при передачі вібрацій трубами, шахтами вентиляції та іншими елементами комунікацій. Деякі елементи комунікацій можуть передавати звуки на великі відстані.
• Акустичний шум найчастіше виникає у необлаштованих приміщеннях і проявляється у вигляді луни.